-
1 know-how
ком. 1. ноу-хау; виробничий досвід; секрети виробництва; практичні знання; знання справи; досвідченість; 2. науково-технічні знання наявна користь, яку підприємство, організація і т. ін. має у вигляді обізнаності, новаторства, випереджаючої досвідченості (expertise) свого керівництва (management) та своїх працівників (employee), що надає їм конкурентну перевагу над суперниками; ♦ ноу-хау є видом нематеріального активу (intangible asset)═════════■═════════business know-how досвідченість у ділових справах • ділова досвідченість; financial know-how фінансова досвідченість • фінансове ноу-хау; foreign know-how закордонне ноу-хау • закордонний досвід; general know-how загальне ноу-хау • загальна досвідченість; industrial know-how промислова досвідченість; managerial know-how досвідченість у керівництві • керівний досвід; manufacturing know-how виробнича досвідченість; marketing know-how досвідченість в оволодінні ринком; professional know-how професійна досвідченість • професійний досвід • досвідченість професіонала; scientific know-how наукова досвідченість • науковий досвід; technical know-how технічна досвідченість • технічний досвід • технічне ноу-хау; technological know-how технологічна досвідченість═════════□═════════know-how activity обмін виробничим досвідом; know-how contract угода про передачу ноу-хау • ліцензійний договір на ноу-хау; know-how owner власник ноу-хау; know-how put into practice ноу-хау, застосовуване на практиці; to acquire know-how здобувати/здобути ноу-хау • набувати/набути досвіду • здобувати/здобути досвідченість; to develop know-how удосконалювати/удосконалити досвід; to gain know-how набувати/набути досвіду • здобувати/здобути досвідченість; to have know-how мати досвідченість • мати досвід; to require technical know-how потребувати технічного ноу-хау • потребувати технічного досвіду • потребувати технічної досвідченості; to use know-how використовувати/використати досвідченістьknow-how ‡ A. assets (383)═════════◇═════════ноу-хау < англ. know-how — знати, як (СІС: 472)▹▹ expertise▹▹ goodwill* * *"ноу-хау"; виробничий досвід і знання; виробничі секрети -
2 expertise
1. мен. досвідченість; досвід; спеціальні знання; компетентність; 2. експертиза1. знання чи вміння, ерудиція у галузі своєї спеціалізації, фаху; 2. висновок спеціалістів═════════■═════════managerial expertise досвідченість у керівництві • керівний досвід; patent expertise патентна досвідченість • патентний досвід; professional expertise професійна досвідченість • професійний досвід • досвідченість професіонала; scientific expertise наукова досвідченість • науковий досвід; technical expertise технічна досвідченість • технічний досвід═════════□═════════to acquire expertise набувати/набути досвіду • ставати/стати досвідченим • здобувати/здобути досвідченість; to develop expertise удосконалювати/удосконалити досвід; to gain expertise набувати/набути досвіду • ставати/стати досвідченим • здобувати/ здобути досвідченість; to have expertise бути досвідченим • мати досвід; to require technical expertise потребувати технічного досвіду • потребувати технічної досвідченості▹▹ know-how* * *знання; кваліфікація; компетентність; навички; досвід; консультаційні послуги; послуги консультанта -
3 world
n1) світ, всесвітall the world over, all over the world — в усьому світі, по всьому світу
2) сфера, галузь; колаthe world of commerce — комерційні кола, торговельний світ
3) період історії4) життя (людини)how goes the world with you? — як поживаєте?, як ваші справи?
so goes the world — розм. отаке життя
5) світ, царство6) світ, кругозір7) товариство, середовище, суспільство8) розм. безліч, багато; купа, сила-силеннаW. Bank — Міжнародний (Світовий) банк
world sadness — філос. світова скорбота
world series — спорт. щорічний чемпіонат з бейсболу (у США)
world spirit — філос. світовий дух
out of this world — божественний, чудовий, прекрасний
to come into the world — народитися, з'явитися на світ
what in the world does he mean? — що він, власне, хоче сказати?
world without end — на віки вічні; навіки-віків
* * *I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
4 world
I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
5 see
1. n церк.1) єпархія2) престол3) чин єпископа4) місце єпископа в церкві5) папствоthe Holy S., the S. of Rome — папський престол
2. v (past saw; p.p. seen)1) бачити, дивитисяsee, here he comes! — дивись, ось він іде!
3) уявляти собі4) розуміти, пізнавати; знати; збагнути; усвідомлюватиI see what you mean — я розумію, що ти маєш на увазі
I do not see how to do it — не знаю, як це зробити
see? — розм. зрозуміло?
5) оглядати6) обдумувати, розмірковуватиlet me see — дайте подумати; дозвольте, стривайте; покажіть
7) пережити, зазнати8) бачитися, зустрічатися; відвідувати9) з'ясовувати; довідуватисяI don't know but I'll see — я не знаю, але я з'ясую
10) обдивлятися; оглядати11) допускати, дозволяти12) мати досвід, бути поінформованим13) радитися, консультуватися14) приймати (відвідувачів)15) проводжати16) думати, турбуватися (про щось)17) стежити, доглядати, наглядати (за чимсь, щось)18) вважати, визнаватиsee about — подбати, простежити; доглянути (за чимсь)
see after — доглядати, ходити (за хворим тощо)
see off — проводжати (на поїзд тощо); випроводжати
see out — проводжати до виходу (до дверей); випроводжати; досидіти до кінця (вистави тощо)
see through — бути присутнім (десь) до кінця; доводити до кінця; допомагати, підтримувати (когось); розпізнавати; бачити наскрізь
see here! — амер. послухайте!
to see the light — народитися, з'явитися на світ; прозріти
to see the last of smth. (smb.) — покінчити з чимсь (з кимсь); здихатися чогось (когось)
I see Mr. N. — амер. надаю слово панові Н
see you in church! — амер., розм. бувайте!; до побачення!
* * *I [siː] n; церк.1) єпархія2) престол3) чин єпископа4) папствоII [siː] vthe Holy See, the S. of Rome — папський престол
1) бачити2) дивитися, бачити; довідуватися, дивитися3) уявляти собі4) знаходити, виявляти5) розуміти, усвідомлювати6) відчувати, зазнавати, переживати; стикатися, зустрічатися7) бачитися8) дізнаватися, довідуватися; з'ясовувати9) обмірковувати, обдумувати10) оглядати, оглянути ( see over)11) допускати, дозволяти12) кapт. приймати виклик13) оглядати ( визначні пам'ятки)14) звертатися ( за порадою); приймати, бути на прийомі ( у справі)15) cл. надавати ( слово)16) подбати, подумати про що-небудь; пильнувати, доглядати, стежити, простежити17) to see across smth переводити, проводжати ( через вулицю) -
6 doświadczenie
-
7 lack experience
-
8 stranger
n1) незнайомець2) чужоземець, іноземець; чужинець3) стороння людина; не член родини; відвідувач, гістьyou are quite a stranger! — ви рідкий гість!, як рідко вас видно!
4) людина, не обізнана (у чомусь); новачокto be a stranger to a job — бути новачком, не мати досвіду в певній справі
5) юр. третя особа; особа, яка не бере участі у справіsay, stranger! — стривай, друже!
hello, stranger! — привіт, друже!
the little stranger — жарт. новонароджений
to spy (to see) strangers — парл. вимагати усунення сторонньої публіки (з палати громад)
* * *n1) незнайомець2) пoeт. чужоземець3) стороння людина, не член родини; відвідувач, гість4) людина, не знайома ( з чим-небудь); новачок5) юp. особа, яка не бере участі у процесі6) cл. приятель, друг -
9 old
1. n1) (the old) збірн. старики, старі2) давнє минуле, давнина, старовинаof old — колись, у старі часи
in the days of old — за старих часів, у старовину
from of old — здавна, з давніх-давен
2. adj (comp older, elder; sup oldest, eldest)1) старийold people — старі, старики
2) старечий; старкуватий3) певного віку4) поношений, зношений, пошарпаний, застарілий, старий5) старовинний, стародавній; що існує здавна; витриманий (про вино)6) стародавніший; що належить до далекого періодуO. English — староанглійська мова
7) давній, старий, звичний, добре відомий8) колишній9) досвідчений10) закоренілий, старий◊ the old Adam — гріховність людської натури
◊ old bean (egg, fruit, top) — розм. старина, друже
◊ old bird — стріляний горобець; обережна людина
◊ old boat (crate, relic, tub, wreck) — амер., розм. старий пень, стара калоша
◊ old bones — жарт. старість; старий, стара
◊ the old country — батьківщина (Батьківщина), вітчизна
◊ old Curiosity Shop — крамниця старожитностей (у Лондоні)
◊ O. Glory — державний прапор США
◊ old lady — мати; дружина
◊ O. Lady of Threadneedle Street — Англійський банк
◊ old maid — стара дівка
◊ the old man — «старий», хазяїн; начальник, бос, шеф; дружище
◊ the O. Man of the Sea — причеплива людина
◊ old man's beard — бот. ломиніс
◊ old master — великий художник до XVIII ст.; картина великого художника
◊ old Nick (Harry, Gentleman, adversary, enemy, gooseberry) — диявол, сатана, ворог роду людського
◊ the old one — батько, старик
◊ old salt (whale) — досвідчений моряк, морський вовк
◊ the old school — консерватори; прихильники старих ідей і традицій
◊ old soldier — бувала людина; порожня пляшка; недокурок
◊ O. Tom — сорт джину
◊ O. World — Старий Світ, східна півкуля
◊ old woman — «стара», дружина
◊ as old as the hills (as Adam) — старе, як світ; старезний
◊ as old as Methuselah — старий, як Мафусаїл, дуже стародавній
◊ never too old to learn — учитися ніколи не пізно
* * *I n1) старі, люди похилого віку ( the old)2) давнє минуле, старі часиII aof old — за старих часів, колись
(older, icт. elder; oldest, icт. eldest)1) старий2) старечий; підстаркуватий3) такого-то віку4) старий, поношений, ветхий, порваний5) стародавній; старовинний, давній; існуючий здавна6) який існував у минулому; древній7) більш ранній, більше древній; який відноситься до більш віддаленого періоду8) давній, старий, звичний; добре відомий9) колишній10) досвідчений ( у чому-небудь); який довго займався ( чим-небудь)11) закоренілий12)my dear [good] old fellow — дорогий друг
to have a fine /a good, a high, a rare/ old time — добряче повеселитися
13) гeoл. розмитий, намитий; ерозійнийold soldier — бувала людина порожня пляшка; cл. недопалок
-
10 опыт
1) проба, спроба, спиток (-тку), спробунок (-нку), дослід. Физические опыты - фізичні проби (спроби, експерименти). Делать, производить опыт - робити (наводити) пробу (спробу, спиток, експеримент), знімати пробу. В виде опыта - на спробу (на спиток, на спробунок);2) опыт житейский - досвід (-ду), досвідченість (-ности), (редко) поспит. [Буде з тебе поспиту, що набрався по світах, - пора своїм кошем осістися (Г. Барв.). З історичного досвіду це відомо]. Срв. Опытность. На своём личном -те, из с. л. -та - з свого особистого (власного) досвіду, своїм особистим досвідом, на собі, по собі. [На собі я це дізнав]. Узнать по -ту - досвідчити, -ся, перевіритися. [Шевченко добре на самому собі досвідчив усього, що сердечний люд терпів під тим ярмом (Кост.)]. Умудрённый -том - добре досвідчений.* * *1) (совокупность знаний, навыков, умения) до́свід, -у2) (исследование, эксперимент) до́слід, спро́ба, експериме́нт, -у3) (попытка, проба) спро́ба; ( набросок) на́рис, -у -
11 taste
1. n1) смак2) смак, розумінняin good taste, with taste — зі смаком
3) схильність, пристрасть (до чогось — for)to have a taste for music (literature, etc.) — мати схильність до музики (літератури тощо)
4) тактовністьin bad taste — нетактовно, недоречно
5) проба; ковток; шматочок, кусочок6) уявлення; перше знайомство (з чимсь)7) стиль, манера8) наліт, присмак9) амер. тонка шовкова стрічка2. v1) пробувати на смак; куштувати2) дегустувати3) мати смак (присмак)4) розрізняти на смак (за смаком)5) відчувати смак7) їсти, пити8) надавати смаку* * *I [teist] nkeen taste, keen sense of- — загострена здатність відчувати смак ( їжі)
2) смак ( властивість їжі)to leave a bad /nasty/ taste in the mouth — залишити дурний смак у роті; залишити неприємне враження; викликати відразу
3) смак, розумінняin bad /in poor/ taste — без смаку; такт
in bad taste — безтактно, недоречно
4) схильність; потяг, пристрастьto acquire /to develop/ a taste for smth — пристраститися до чогось
5) стиль, манера6) проба; ковточок; шматочок7) небагато, трішечки; домішка, присмакnot a taste of food in the house — у будинку ні крихти; уявлення ( про щось); зразок ( чогось)
8) кухня, набір національних блюд9) icт. проба, куштуванняII [teist] v1) пробувати, покуштувати; дегустувати ( вино)2) мати смакto taste sour [sweet] — бути кислим [солодким]на смак; мати присмак; віддавати ( чимсь)
to taste of garlic [of onions] — віддавати часником [цибулею]
3) розрізняти на смак ( у страві); відчувати смак4) їсти, пити ( небагато); not to taste ( a thing) нічого не спробувати, нічого не з'їсти; icт. скуштувати5) випробувати; отримати уявлення, ознайомитися6) icт. (of) вкусити, познайомитися; випробувати, пізнати на своєму досвідіto taste of death — подивитися смерті в очі; містити в собі елемент ( чогось); віддавати; = відчуватись
a sharp word that tastes of envy — різкі слова, у яких почувається заздрість /у який чутна нотка заздрості/
8) icт. мати смак, схильністьtotaste blood — відчути щось нове; відчути гостру насолоду
-
12 be
v (1-ша особа sing pres. am; 2-га особа sing pres. are; 3-тя особа sing pres. is; pl pres. are; sing past was; pl past were; p.p. been)1) бути, бувати2) жити; існуватиhow are you? — як поживаєте?, як ся маєте?
3) перебувати; бути присутнімthe book is on the table — книжка (лежить) на сто;;і
4) залишатися5) відбуватися, траплятися, статисяhow is it that you were there? — як сталося, що ви опинилися там?
6) дорівнювати, становити7) розм. коштувати8) мати значення (вартість)9) супроводити (у побажанні)10) як дієслово-зв'язка бути11) у сполученні з pres.p. утворює форму continuous□ be at — мати намір
□ be away — бути відсутнім
□ be back — повернутися
□ be down — спуститися вниз; бути внизу; знизитися в ціні
who is for going home? — хто за те, шоб іти додому?
□ be in — перебувати (бути) вдома (на місці); бути при владі; прибути, прийти
□ be off — вирушати, відходити
□ be on — горіти, бути запаленим (увімкнутим); іти (про фільм), демонструватися
what's on today? — що сьогодні йде? (в театрі, кіно); входити до складу
□ be out — не бути вдома (на місці), бути відсутнім; погаснути; розкритися, виявитися
the secret is out — таємниця розкрита; збиратися, мати намір
□ be over — закінчитися, завершитися
□ be through — закінчити, завершити
□ be up — прокинутися, встати; бути на ногах; підвищитися в ціні; закінчитися, припинитися
◊ how are you? — як ви поживаєте?, як ви себе почуваєте?
◊ I am quite well — я почуваю себе добре, я цілком здоровий
◊ to be at one with smb. — бути заодно з кимсь
◊ to be in with smb. — бути добре знайомим з кимсь
◊ to be down and out — опинитися без засобів, розоритися
◊ to be on the beach — розоритися, бути в скрутному становищі
◊ to be up and about — видужати, бути на ногах
◊ to have been about — мати великий досвід
◊ you never know where you are with him — ніколи не знаєш, чого від нього чекати (що він може вчинити)
* * *v(oдн. was мн. were); been; теп. ч. 1-ї oc.; oдн. am 3-я oc.; oдн. is 2-a; oc.; oдн. 1-a, 2-a, 3-я oc.; мн. are; заст. 2-a; oc. oдн. теп. ч. art1) бути, існувати2) бути, знаходитися; бути присутнім; перебувати; залишатися3) відбуватися, траплятися, здійснюватися4) дорівнювати, становити; коштувати; значити, важити5) піднес. супроводжувати ( в окличних реченнях як побажання)victory be yours! — бажаю ( вам) перемоги!
6) there is є, є в наявності7) to have been відвідувати, бувати; заходити, бути8) to be at smth мати намір зробити або сказати що-небудь; нападати, накидатися на що-небудь; брати без дозволу9) to be at smb приставати до кого-небудь10) to be above smth /doing smth / бути вищим за що-небудь; не опускатися до чого-небудь11) to be beneath smth; smb бути нижче чого-небудь, кого-небудь12) to be beyond smth; smb бути поза, за межами чого-небудь, можливостей кого-небудь13) to be abreast of smth бути в курсі чого-небудь14) to be after smb переслідувати, намагатися піймати кого-небудь15) to be after smth замірятися на що-небудь, прагнути заволодіти чим-небудь16) to be about to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь17) to be against smth суперечити чому-небудь, іти врозріз із чим-небудь19) to be for some place відправлятися, їхати куди-небудь20) to be on smb бути оплаченим ким-небудь; раптово настати (про свята, вибори)23) to be up to smth замишляти, затівати що-небудь; знати, бути обізнаним про що-небудь24) not to be up to (doing) smth не спромогтися зробити що-небудь, не впоратися із чим-небудь; поступатися ( кому-небудь)25) to be up to smb бути покладеним на кого-небудь ( про відповідальність); залежати від кого-небудь26) to be up against smth; smb стикнутися з чим-небудь, ким-небудь; зустріти відсіч27) to be up for smth бути піднятим, виникати, розглядатися ( про питання); розглядати в суді, судити; призначатися до продажу; бути висунутим кандидатом, бути претендентом (на посаду, пост)28) to be with smb підтримувати кого-небудь; розуміти, стежити за тим, що говорять29) to be with smb; smth працювати у кого-небудь, де-небудь ( по найму)30) як дієслово-зв'язка бутиwhat is it? — що це?; у чому справа? знаходитися в ( якому-небудь) стані, становищі; відчувати ( що-небудь)
31) з наступним інфінітивом виражає повинність, обумовлену домовленістю, планомwhen am I to come? — коли мені приходити? можливість намір, бажання (в умовних реченнях)
32) заст. у сполученні з p. p. дієслів to come, to fall, to sit, to run, to get та ін.33) у сполученні з pres. p. служить для утворення тривалої форми34) у сполученні з p. p. перехідних, деяких неперехідних дієслів служить для утворення пасивної форми -
13 достовірність
ДОСТОВІРНІСТЬ, вірогідність - термін, що позначає сприйняття істини чи переконань в істинності певного знання. Якщо Д. характеризує відповідність знання дійсності, вона фіксує фактичну істинність. Якщо ця відповідність є проблематичною чи предметом суб'єктивного переконання, Д. стає варіантною, залежно від змінних ситуацій прийняття того, що вважається суб'єктом незаперечним чи інтуїтивно очевидним. В останньому разі те, що є Д. для одного (індивідуального чи колективного) суб'єкта, може не мати статусу Д. для іншого суб'єкта; те, що є Д. для однієї епохи (часу), може стати недостовірним для іншої епохи (часу). Д. передбачає інтерсуб'єктивність, тобто стандарти, парадигми, норми (чи символи віри) аргументації, обґрунтування, демонстрування, свідчення, які визнаються колективним досвідом певного культурного середовища. Основною філософською проблемою, пов'язаною із поняттям Д., є питання про можливість знання, яке мало б статус Д. для будьякого суб'єкта, питання про можливість "абсолютної" чи "понадсуб'єктивної" Д. Релятивізм та скептицизм в тій чи іншій формі заперечують можливість Д., яка б не залежала від часу (історичної епохи) та соціально-культурного середовища Н. айбільш виразно в наш час це заперечення відстоював Поппер, який наполягав на конвенційності Д. в науці. Однак в європейській філософії домінує уявлення про зв'язок поняття Д. з самою ідеєю науки, яка орієнтована на здобуття знання, в істинності якого суб'єкт переконаний і має численні засоби і підстави це переконання зберігати і поглиблювати В. науці існує певне "когнітивне ядро", якому надають статус Д. у відповідності з прийнятими нормами і стандартами перевірки і обґрунтування наукового знання. Деякі елементи "ядра Д." з часом, можливо, виявлять свою відносність чи наближений характер, але це аж ніяк не означає, що всі вони з часом будуть фальсифіковані. Згода (консенсус) наукової спільноти щодо Д. певного "когнітивного ядра" спирається на величезний колективний досвід багаторазової перевірки, підтвердження знання, традиції його плідного використання, безуспішність спроб його фальсифікації. Водночас пізнавальна практика встановлює певні обмеження для сфери, де це знання зберігає статус Д., вносить необхідні уточнення і корективи в його зміст. Колективний досвід людства є також підставою для надання статусу Д. розлогому масиву знань життєвого світу людини, нагромадженому, зокрема, у вигляді народного досвіду та народної мудрості. В теорії імовірностей Д. - подія, імовірність якої дорівнює 1.В. Свириденко -
14 gather
1. n1) збір; урожай; (те, що) зібране2) pl складки, зборки2. v1) збирати; знімати2) збиратися, скупчуватися3) рвати (квіти)4) піднімати, підбирати (з землі, підлоги)5) накопичувати, скупчувати; нагромаджуватиto gather speed — збільшувати швидкість; набирати швидкості
6) робити висновок, дійти висновку8) морщити (лоб тощо)9) мед. наривати10) друк. добирати аркушіgather in — підбирати, збирати
to gather oneself (together) — зібратися з силами; взяти себе в руки
to gather one's wits — зібратися з думками; збагнути
to gather heart — піднестися духом; кріпитися, мужатися
to gather the ball — спорт. заволодіти м'ячем
* * *I n1) те, що зібрано; збір, урожай2) pl зборки, складки3) aвт. сходження передніх коліс у планіII v1) збирати (речі, юрбу); збиратися, скупчуватися3) (тж. gather up) піднімати, підбирати (із землі, з підлоги)4) кутатися ( у що-небудь); притискати, пригортати до себе5) нагромаджувати, накопичувати; нагромаджуватися, накопичуватися, скупчуватися; поступово набувати (яких-небудь якостей, властивостей)to gather volume — підсилюватися (про звук, голос)
6) робити висновок, доходити до висновку8) наривати (нaпp., про фурункул)9) пoлiгp. підбирати аркуші -
15 know
1. nзнанняto be in the know — розм. бути обізнаним; бути в курсі справи
2. v (past knew; p.p. known)1) знати; мати уявлення; бути в курсі справи; бути обізнанимlet me know — повідомте мене, дайте мені знати
2) мати знання, розбиратися3) уміти, мати уміння4) усвідомлювати, розуміти5) зазнати, пережитиto know smb. personally — бути особисто знайомим з кимсь
7) звич. pass. бути відомим, користуватися популярністюto be known to the world — бути відомим усьому світові; користуватися світовою популярністю
8) пізнавати, упізнавати, розпізнаватиto know smb. by smb.'s walk (by smb.'s voice) — упізнати когось по ході (по голосу)
9) відрізняти, розрізняти10) бібл. пізнатиto know how many beans make five — знати, що до чого; розумітися на чомусь
to know chalk from cheese — розуміти, що до чого
* * *I n II v(knew; known)1) знати, мати поняття або уявлення; бути в курсі справи2) знати, мати знання, розбиратися, бути досвідченим ( у якій-небудь галузі)3) уміти,4) усвідомлювати, розуміти5) зазнати, пережити6) бути знайомим ( з ким-небудь); знати ( кого-небудь); познайомитися ( з ким-небудь)7) упізнати, упізнавати; розпізнавати; відрізняти, вирізняти, розрізняти8) peл. пізнати ( жінку) -
16 up
1. n2) високопоставлена особа3) предмет угорі4) підйом, піднесення; підвищення (цін)ups and downs — мінливість долі; удачі й невдачі; різкі зміни
to give smb. the up and down — зміряти когось поглядом
in two ups — умить, дуже швидко
on the up and up — а) чесний, відвертий; б) чесно, відверто
2. adj1) що йде у велике місто (у столицю, на північ) (про поїзд, автобус тощо)an up train — поїзд, що йде в столицю (у велике місто)
the up line — залізниця, що веде у столицю
2) що піднімається вгору3) зростаючий; що поліпшується4) шипучий (про напій)5) жвавий, пожвавлений3. adv1) угору, нагору2) в, у, до, углиб3) нагорі, угорі4) вище, над5) верхи, в сідлі6) передається дієслівним префіксом під-7) передається дієслівним префіксом роз-8) указує на інтенсивність дії9) указує на закінчення строку10) указує на завершеність дії11) указує на наближення до чогось12) указує на виникнення чогось«road up» — «проїзд закритий» (напис)
up and down — а) угору і вниз; б) туди й назад; в) усюди; г) амер. прямо, відверто
to be up in smth. — бути обізнаним з чимсь, знатися на чомусь
up with...! — хай живе...!
4. v1) розм. піднімати2) підвищувати (ціни тощо)3) збільшувати (випуск продукції тощо)4) розм. схопитися, підскочити5. prep1) угору, по, на, в, у напрямі до2) уздовж, по, до, углиб3) проти (течії, вітру)4) скрізь, всюди* * *I n1) потяг, автобус, що йде у велике місто, в столицю або на північ2) рідк. особа, що займає високе положення; предмет, що знаходиться нагорі3) cл. приємна думка; приємна подія aвcтpaл. у момент, вмить, миттюII aon the up — що піднімається, росте
1) що слідує у велике місто, столицю або на північ (про потяг, автобус)an up train — потяг, що йде в столицю
the up platform — платформа, у якої зупиняються потяги, що йдуть в столицю
3) що росте; що поліпшується4) шипучий ( про напої) живий, жвавий; швидкий ( про темп в джазовій або танцювальній музиці)III v( past up)1) піднімати2) підвищувати ( ціни)do you want me to up his fee — є ви хочете, щоб я підвищив його гонорарє; збільшувати ( випуск продукції)
they are upping production — вони збільшують випуск продукції; збільшувати ставку ( у картах)
3) схоплюватисяhe ups and says a — він схоплюється, говорить
4) cл. вжив. для посилення дієсловаIV advto up and do smth — узяти, зробити що-н.
1) вказує на рух знизу вверх вверх, наверх; передається дієслівним префіксом під-will you carry the box up — віднесіть, будь ласка, цей ящик вгору
lift your head up — підніміть голову; вище голову
half way up — пройшовши півдороги вгору [див. 2]
up peri scope! — мop. перископ підняти!
up all hammocks! — мop. кування прибрати!; у місто, в столицю або в який-н. центр в
to go up to town — поїхати в місто /в центр/; to go up to the university [to Oxford, to Cambridge] поїхати ( поступати) в університет (до Оксфорда, до Кембріджа); в глиб країни, території, з півдня на північ, до верхів'я річки в глиб ( території)
y — на; по
the army marched up the country — армія просувалася /рухалася/ в глиб країни
2) указує на знаходження вгорі наверху, вверхуthe plane is up — літак ( знаходиться) в повітрі
the moon is up — вийшов /з'явився/ місяць; положення вище якого-н. рівня вище, над
3) вказує на зміну положення з горизонтального у вертикальне, з лежачого у в стояче- часто передається дієслівною приставкою вс-; to get up вставати ( з ліжка) підніматися ( із стільця); he isn't up yet він ще не встав; to sit up сісти (з лежачого положення)up with you! — встань(те)!
now then, up! — встати!; вставай, вставай! (наказ коню, собаці) неспання
4) вказує на наближення до кого-н., чого-н. до; часто передається дієслівною приставкою під-; the automobile drove up автомобіль під'їхавhe came up and asked the way — він підійшов, запитав, як пройти
to follow smb up — йти слідом за ким-н.
to catch up with smb — наздогнати кого-н.
5) вказує на збільшення вартості, підвищення оцінки; prices are going up ціни піднімаються; to go up in price піднятися в ціні; bread (sugar) is up хліб [цукор] подорожчав; ціна на хліб [цукор] підвищилася; the rent is up квартирна плата збільшилася; he has gone up in my estimation він виріс в моїх очах; просування, підвищення в чині, ранзі або на високе положенняto come [to move] up in the world — зайняти помітніше місце в суспільстві
6) вказує на появу, виникнення або споруду чого-н.to be up for trial — знаходитися під судом; передачу у вищу інстанцію
the boy was sent up to the headmaster — хлопчика відправили до директора ( для покарання або отримання нагороди)
up! — співай(те) голосніше!Parliament is up — сесія парламенту закрилася, парламент розпущений (на свята, канікули)
8) вказує на завершеність дії, доведення її до кінця до кінця, повністю; часто передається дієслівними приставкамиto drink [to eat]up — випити [з'їсти]все ( до кінця)
to draw up a will — скласти /написати/ заповіт
10) cпopт. to be up бути попереду супротивника на яке-н. число очокto be one up — бути на одне очко попереду; мати рівну кількість очок
steam is up — мop. пари підняті
"road up" — "проїзд закрито", "йде ремонт" ( напис)
up against smth — віч-на-віч з чим-н.
to be up against it — бути у скрутному становищі, матеріальному
it is all up with him — з ним все кінчено; він в безнадійному положенні; він розорений
the game is up — все кінчено; гру програно
to be laid up with smth — бути прикованим до ліжка якою-н. хворобою
to be up for N. — бути виставленим на виборах від округу N.
he is thoroughly up in / — сл
on/ physics — він грунтовно підкований у фізиці
he was ill last week, but now he's up and about — він був хворий минулого тижня, але тепер він вже на ногах
V prepup the republic! — хай живе республіка! ( клич борців за незалежність Ірландії) [інші поєднання див. під відповідними словами]
1) рух від низу до верху (вгору) по, в, на; передається дієслівними приставками під-, в-; to go up a ladder підніматися по сходахhis hand went up her face — він провів рукою по її обличчю; у бік центру або уподовж якого-н. предмету у напрямі до мети до, ( уподовж) по
to walk up the street — йти по вулиці до центру міста, т. п.
he walked up the aisle to his seat — він пройшов по проходу до свого місця; в глиб країни, сцени, т. п. углиб, по
to travel up (the) country — зробити подорож в глиб країни
they tiptoed up the yard — вони навшпиньки пішли в глиб двору; у напрямку до верхів'я річки ( вгору) по
to sail up the river [the Thames] — пливти вгору по річці [по Темзі]
2) знаходження на верху чого-н. наthe cat is up the tree — кішка сидить на дереві; далі від того, що говорить, ближче до центру на; по
further up the road — далі на дорозі; в глибині країни, сцени в глибині
3) просування, успіхи, підвищення в чині, ранзі -
17 taste
I [teist] nkeen taste, keen sense of- — загострена здатність відчувати смак ( їжі)
2) смак ( властивість їжі)to leave a bad /nasty/ taste in the mouth — залишити дурний смак у роті; залишити неприємне враження; викликати відразу
3) смак, розумінняin bad /in poor/ taste — без смаку; такт
in bad taste — безтактно, недоречно
4) схильність; потяг, пристрастьto acquire /to develop/ a taste for smth — пристраститися до чогось
5) стиль, манера6) проба; ковточок; шматочок7) небагато, трішечки; домішка, присмакnot a taste of food in the house — у будинку ні крихти; уявлення ( про щось); зразок ( чогось)
8) кухня, набір національних блюд9) icт. проба, куштуванняII [teist] v1) пробувати, покуштувати; дегустувати ( вино)2) мати смакto taste sour [sweet] — бути кислим [солодким]на смак; мати присмак; віддавати ( чимсь)
to taste of garlic [of onions] — віддавати часником [цибулею]
3) розрізняти на смак ( у страві); відчувати смак4) їсти, пити ( небагато); not to taste ( a thing) нічого не спробувати, нічого не з'їсти; icт. скуштувати5) випробувати; отримати уявлення, ознайомитися6) icт. (of) вкусити, познайомитися; випробувати, пізнати на своєму досвідіto taste of death — подивитися смерті в очі; містити в собі елемент ( чогось); віддавати; = відчуватись
a sharp word that tastes of envy — різкі слова, у яких почувається заздрість /у який чутна нотка заздрості/
8) icт. мати смак, схильністьtotaste blood — відчути щось нове; відчути гостру насолоду
-
18 smell
1. n1) нюх2) запах3) сморід4) натяк; ознака; слід5) нюханняto take a smell at smth. — понюхати щось
smell of the lamp — кабінетність; нудний педантизм
2. v (past і p.p. smelt, smelled)1) чути носом; відчувати запах2) перен. відчувати3) нюхати, вдихати запахto smell smth., to smell at smth. — понюхати щось
4) пахнути; мати запахhis breath smells of garlic — від нього тхне (пахне) часником
5) смердітиsmell about, smell round — обнюхувати, винюхувати (щось)
smell out — вистежувати, винюхувати; рознюхати, розкрити
to smell a rat — перен. відчувати недобре, підозрівати обман
to smell of the lamp (of the candle, of oil) — бути вимученим (про стиль)
to smell one's oats — піднестися духом, підбадьоритися
* * *I [smel] n1) нюх2) запахsweet smell — аромат, пахощі; поганий запах, сморід
3) натяк, ознака, слід; атмосфера, дух4) крапелька, дещиця5) нюханняII [smel] v(smelt, smelled [-t])1) відчувати запах; чуяти; чуяти, відчувати2) нюхати, вдихати запах3) пахнути; мати запах; пахнути (перен.), віддавати4) погано пахнути, смердіти; мати поганий запах -
19 обязанность
обов'язок (-зку), повинність (-ности). Считать своею -стью - мати за свій обов'язок, мати собі за обов'язок Считать своей священной -стью - мати собі за святу повинність, за святий обов'язок. Исполнять свои -сти - виконувати свої обов'язки пильнувати своїх обов'язків. По -сти - з повинности. Возлагать -ность, вменять в -ность - накладати обов'язок, повинність. [Досвід минулого накладає повинність на прийдущі часи (Єфр.)]. Ему вменено в -ность - на його накладено обов'язок, повинність. Срв. Долг.* * *обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ності -
20 лето
1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);4) південь (-дня); см. Юг;5) см. Летник 1;6) тепло; см. Тепло, сщ.* * *лі́то
- 1
- 2
См. также в других словарях:
мати — I тері, ж. 1) Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка, перен. Про що небудь дуже близьке, рідне. •• Ма/ти одина/чка жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її… … Український тлумачний словник
розумітися — і/юся, і/єшся, недок. 1) на чому, у (в) чому. Бути обізнаним з чим небудь, вміти розбиратися, мати досвід у чомусь. || Знати смак у чому небудь. || Мати елементарні початкові відомості з якої небудь галузі знання. 2) також над чим, рідко за чим,… … Український тлумачний словник
знатися — зна/юся, зна/єшся, недок., розм. 1) з ким. Бути знайомим, дружити, приятелювати з ким небудь. •• Зна/тися з нечи/стою си/лою займатися чаклунством. 2) з чим. Стикатися з чимось, зазнавати чого небудь, переживати, відчувати щось. || безос. 3) на… … Український тлумачний словник
Савченко-Бельский — Савченко Бельский, Владимир Александрович Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський 14 июня 1867(18670614) 21 сентября 1955 … Википедия
Савченко-Бельский, Владимир Александрович — Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський … Википедия
ділитися — ділю/ся, ді/лишся, недок. 1) Розпадатися на частини. || Мати властивість розпадатися на частини. || Мати у своєму складі частини; розділятися. || Розподілятися на групи, категорії. || Здійснювати поділ майна. 2) чим. Розподіляти між собою (між… … Український тлумачний словник
проходити — I див. проходжувати. II джу, диш, недок., пройти/, пройду/, про/йдеш, док. 1) неперех.Іти, пересуватися кроками; крокувати. || Пропливати в морі, річці і т. ін. (про риб). || Їхати, скакати верхи де небудь. || Переміщатися де небудь (про поїзд,… … Український тлумачний словник
розуміти — і/ю, і/єш, недок., перех. 1) також без додатка і з підрядним реченням. Сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.). || Сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. || що. Осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення… … Український тлумачний словник
око — I а, с. (мн. о/чі, рідко ві/чі, оче/й – перев. з прийм. у). 1) Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. || Те саме, що погляд. •• Редуко/ване о/ко спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має… … Український тлумачний словник
Свидомые — (укр. свiдомi от польск. świadomi «сознательные») или национально свидомые; иногда свидомиты[1][2][3][4] укоренившееся за постсоветское время прозвище украинских националистов[1], термин[5] … Википедия
Свидомый — Свидомые (укр. свiдомi от польск. świadomi «сознательные») или национально свидомые; иногда свидомиты[1][2][3][4] укоренившееся за постсоветское время прозвище украинских националистов[1], термин[5] … Википедия